Сором – це така емоція, точніше, емоційний досвід, що виникає внаслідок переживання невдачі, помилки, неприйняття або відчуття власної непридатності. Почуття сорому може викликати бажання відсторонитися від ситуації, уникати уваги інших людей або навіть змінювати власну поведінку.
Людина від сорому біжить, взагалі не усвідомлює, але переповнена ним. Вона ховає сором від себе за тим самим страхом засудження, викриттям, що хтось побачить її нікчемною, епатажною поведінкою чи зарозумілістю, зайвою самовпевненістю. Людина в сором провалюється часто і постійно. Це такий стан фону.
Сором базується на тому, як людина ставиться до себе, як вона усвідомлює свою цінність. Людина, що відчуває сором, часто сприймає себе як «погану», «нецінну» або «недостатньо цінну» особистість. Тобто сором формує нездорове мислення, нездорові переконання.
Іспа́нський со́ром (ісп. la vergüenza ajena, англ. spanish shame) — «сором за іншого».