Зелений Шум — дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців. Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Святкування 3еленого Шуму відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. В образі 3еленого Шуму виступав хлопчик або юнак, що його обирала община.
На думку деяких дослідників, слово «шум» у цій гаївці означає ліс (на що може вказувати, зокрема, те, що сербською ліс зветься «шума»), а у пісні вбачають риси анімістичного світогляду. В трактуванні Лідії Козар, «шум» у веснянці — це персоніфікований образ шуму першої весняної зелені.
У давнину ліс називали Шумом, а ще давніш Шумлячим. Шум—Шумлячий — бог лісу та лісового шуму. Великий та привітний, багатий, часом безконечний та загадковий. Шум — ліс із своїми таємницями та принадами іноді буває страшним і небезпечним.
Шум — одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища, звуковий тиск. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати.
На спектрограмі зелений шум нагадує кардіограму з різкими піками, а на слух його можна порівняти з сильними хвилями або водоспадом. Хоча …
Зелений шум має потужніші середні частоти, а коричневий шум – це скоріше низькочастотний гул. Рожевий шум, який є комбінацією білого шуму, пом’ …
Етнограф Валерій Войтович у книзі “Міфи та легенди давньої України” відзначає, що “Шум” – це звертання до бога лісу Шума (або Шумлячого), щоб п …
М. Грушевський у праці «Історія української літератури» зауважував, що. «зелений шум» то «симптоми весни, що уже прийшла і розбудила природу», …