ПОКАЖЧИК, а, ч. 1. Напис або який-небудь знак (стрілка, тичка і т. ін.), що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь і т.
Покажчик, -а. Знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось; контрольно-вимірний прилад; довідкова книжка або довідковий список: покажчик дороги, покажчик температури води, алфавітний покажчик літератури.
показник – покажчик Показник – свідчення, доказ, ознака чогось; переважно у множині – наочне вираження (в цифрах, графічно) досягнень, результатів чиєїсь праці. Показник зрілості, економічні показники. Покажчик – а) позначка, яка на щось показує.
У покажчику відображено список слів і тем, про які йде мова в документі, разом із номерами сторінок, на яких вони зустрічаються.
ПОКАЖЧИК, а, ч. 1. Напис або який-небудь знак (стрілка, тичка і т. ін.), що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь і т. ін.
Поняття покажчика (указатель). Покажчики дозволяють отримати доступ до певної комірки пам’яті і зробити певні маніпуляції зі значенням, що зберігається в …
Предметний покажчик – складова довідково-пошукового апарату видання; допоміжний покажчик, в якому найважливіші терміни, поняття, об’єкти, теми …
Покажчик – це адреса пам’яті, розділюваної для розміщення ідентифікатора (як ідентифікатор може виступати ім’я змінної, масиву, структури, …