Глина – вторинний продукт, що утворюється в результаті руйнування скельних порід у процесі вивітрювання.
Гли́на — пластична осадова гірська порода, що складається переважно з глинистих мінералів (каолініт, гідрослюди тощо). Тип глини виділяють за переважанням в ній того чи іншого глинистого мінералу. Глини становлять близько 50 % всіх осадових гірських порід земної кори.
У глинах можуть міститися барвники – хромофори. До них відносяться оксиди заліза, титану, магнію, міді, нікелю, хрому. Вони надають матеріалу різних відтінків, від жовтого і коричневого до синього, червоного і навіть чорного. Близько 50% глинистих частинок мають діаметр до 0,01 мм, понад 25% – до 0,001 мм.
Це визначає її стійкість до високих температур. Вона не тріскається та не деформується до температури 1400-1500°C. Звичайна глина застосовується там, де не планується нагрівання вище ніж 200-250°C. Інакше матеріал і розчини на його основі будуть схильні до руйнування.
Континентальні осадові глини утворилися після перенесення вивітрілої породи суходолом (вітром, потоками води, після землетрусів і гірських …
Глина – вторинний продукт, що утворюється в результаті руйнування скельних порід у процесі вивітрювання. Основним джерелом глинистих пластів …
Гли́ни — тонкоуламкові осадовi гiрськi породи, здатнi утворювати з водою пластичну тiстоподібну масу, що пiсля висихання зберiгає надану …
Походження глин пов’язане з процесами вивітрювання гірських порід, що є останнім етапом їх деградації. Материнськими породами для глин …