Впускни́й коле́ктор (англ. intake manifold) — елемент системи впуску багатоциліндрового поршневого двигуна внутрішнього згоряння, який забезпечує рівномірне розподілення потоку паливо-повітряної суміші чи повітря (у двигунах з безпосереднім впорскуванням) до циліндрів.
В основі роботи колекторних двигунів лежить фізичне явище – втягування або виштовхування провідника з електричним струмом у магнітному полі.
Колекторний електродвигун — це електрична машина, в якій датчиком положення ротора і перемикачем струму в обмотках є один і то й же пристрій — комутатор. Колекторні двигуни є досить універсальними.
В осерді якоря роблять вентиляційні канали. Щоб струм від обмотки якоря в зовнішнє коло (у генераторі) або із зовнішнього кола до обмотки якоря (у двигуні) проходив в одному й тому самому напрямі, у машині постійного струму встановлюють колектор.
Комутатор не лише виконує основну функцію – замінює щітково-колекторний вузол, але й керує двигуном: регулює кутову швидкість, виконує реверс, пуск, зупинку …
Щітково-колекторний вузол отримує енергію від акумулятора та передає її на контакти;. Під впливом колінчастого валу розкручується ротор, який …
Генератор виробляє електричну енергію навіть під час роботи двигуна на холостому ходу. При цьому оптимальна продуктивність досягається на режимі понад 1,5 тися …
При цьому щітково-колекторний вузол виконує роль механічного випрямляча, забезпечуючи необхідний напрям струму в провідниках обмотки якоря.